Початок
Продовження

Легко зрозуміти чому фашизм розглядається як щось трішки більше, ніж нігілістичний, авторитарний та насильницький рух який краще розуміти в термінах психології, а не раціональної думки. Також легко бачити, що впливові академічні визначення фашизму наголошують його стиль (наголос на лідерство та пропаганду) чи його заперечення чогось (наприклад, підозрілість до комунізму), ніж його позитивний інтелектуальний зміст [1]. Лібералізм, марксизм, соціалізм та, навіть, консерватизм мають їхніх власних мислителів та можуть вважатися ідеологіями. Фашизм здається позбавленим інтелектуального походження, набором авторитарних та національних лозунгів.

Так просто та так невірно, тому, що фашизм така ж ідеологія як і інші [2]. Як ідеологія вона має бути визначеною в термінах головних ідей, не просто для чіткого розуміння того, що може дійсно вважатися фашизмом, але й для розуміння того чому фашизм зміг вплинути з таким фатальним потягом на інтелектуалів так само як і на активістів насилля, на тих хто збирався стати часткою нової спільноти та на тих, хто був мотивований особистими економічними інтересами. Ідеї важать в політиці - вони надихають та оформляють дії.

Це - не значить, що фашизм на практиці обов"зково віддзеркалює ідеологію. Є речі в яких фашистські рухи та режими помітно відходять від ідеологічних засад. Незважаючи на те, що активісти та емоційніша частина фашистського стилю мислення викликають ясну загрозу, це не обов"язково приводило до брутального диктаторства та практики геноциду (так само як марксзм не обов"язково приводить до Йосипа Сталіна та радянського террору, хоча течії в марксистській ідеології вирашають схожу небезпеку). Фашизм - як і всі серйозні ідеології - має життєво важливу серцевину, однак в 1919 р. це було її раннє дитинство, а не зрілість.

Примітки:

1. Див. С.Пейн, "Фашизм: Визначення та порівняння" (S.Payne, Fascism: Definition and Comparrison, Madison 1980), для чудового вираження такої інтерпретації. Див. також його "Історію фашизму, 1914-1915" (History of Fascism, 1914-1915; Madison, 1995).

2. Інше подання аргументу про фашизм як серйозну ідеологію див. в Р. Ітвела та Е. Райта "Сучасні політичні ідеології" (R. Eatwell and A. Wright (eds.), Contemorary Political Ideologies (London 1993), та Р. Ітвела "Стосовно нової моделі загального фашизму" в "Журналі теоретичної політики" (R. Eatwell, 'Towards a New Model of Generic Fascism', Jornal of Theoretical Politics 2, 1992).