web hosting short URLs photo sharing

В дов╕дковому бюро автобусно╖ я в╕дважно запитав як добратися до Голанських висот, найдальшого м╕сця в ╤зраел╕, що я м╕г соб╕ уявити. (Звичайно, курорт Ейлат ╓ дальше, але загоряти на пляж╕ -- не для справжн╕х шукач╕в пригод!) Мен╕ видали складний маршрут з трьома пересадкаки в якигось глухих м╕сцях ╕ коли я запитався: "Чи зможу я по╖хати ╕ вернутися ще сьогодн╕?" на мене подивились як на вар'ята, так що я зрозум╕в, що правильне питанням ╓ "Чи зможу я туди до╖хати ще сьогодн╕?"

Тод╕ я вир╕шив ╖хати в Назарет, а щоб мене дов╕дкове бюро знову не збило з пантелику я швидко купив в кас╕ квиток ╕ заскочив в автобус, що вже збирався в╕д'╖жджати. ╥халось весело, аж поки ... я побачив якесь море зл╕ва по борту!

Звичайно ж, я при╖хав зовс╕м не в Назарет а в м╕сто, яке п╕сля невеликого росл╕дування (мен╕ було стидно прямо запитати м╕сцевих) виявилося ... Хайфою!

Так що мен╕ довелося полазити по Хайф╕ той день. Власне, це досить ц╕каве м╕сто, розташоване не невеличкому п╕востров╕ з досить пристойним пагорбом в центр╕. На п╕в-дороз╕ вверх знаходиться Бахайський храм, але на жаль я всередину так ╕ не попав -- в╕н був чомусь зачинений тод╕.

Тод╕ я вир╕шив вил╕зти на верх ╕ зробити трохо фоток Хайфи, але за законом Мерф╕, як т╕льки я досягнув першу стратег╕чну точку, почався дощ. Але пару раз я все-таки Хайфу клацнув. На жаль моря практично не видно з-за туману.

П╕сля останньо╖ фотограф╕╖ я почав сходження, а точн╕ше "зплавання" вниз: серед п╕нистих поток╕в, що неслися по вулицям згори! До реч╕, дивн╕ цил╕ндри на будинках -- то не не ракети класу "дах-пов╕тря", а сонячн╕ водонагр╕вальн╕ пристро╖.

Внизу я вир╕шив п╕ти прив╕татися з Середземним морем. (Яке я вперше в житт╕ бачив так близько!) Воно не було дуже приязне: коли я на╖вно протягнув йому руку, привалила велика хвиля ... ╕ я знову був мокрий з голови до пят!..